Публічні дискусії обіцяють зустріч різних позицій. Проте на практиці вони часто рухаються до двох крайнощів: або перетворюються на невпорядкований простір схожих думок і обміну репліками, або підпорядковуються жорсткому регламенту, який не залишає місця для неочікуваних поворотів розмови.
Так виникають розмови, що радше підтверджують уже відоме, ніж проблематизують. Ми ж прагнемо обговорень, що дозволяють рухатися вперед, формують адекватний порядок денний, ведуть нас від одних складних питань до інших.
Програма «Модерація публічних дискусій» пропонує подивитися на роль модератора інакше — як на того, хто створює умови, за яких можлива змістовна, різноманітна й інтелектуально насичена розмова.
Ким готовий бути модератор? Ми пропонуємо розглянути модерацію як процес, що розгортається до, під час і після події — від дизайну і формування рамки розмови до роботи з її результатами та наслідками.
На програмі ми подивимося на цей процес крізь три різні перспективи: соціології, теорії літератури та риторичного аналізу і практики міжнародних відносин.
На програмі ми чекаємо:
— випускників соціальних і гуманітарних наук, які шукають спосіб сформувати власний публічний голос і зрозуміти, як влаштована робота модератора;
— практикуючих модераторів публічних дискусій і тих, хто тільки наважується на цю роль, і хоче отримати нові погляди на дизайн дискусій;
— фахівців, які працюють із суспільно важливими темами, вже мають експертизу, хочуть навчитися розгортати її в публічній розмові та в ролі модератора;
— тих, хто навчається або працює за кордоном і хоче вибудовувати публічну розмову про Україну в міжнародному контексті;
— тих, хто прагне поєднати у своїй практиці спонтанність і ризик із уважністю до учасників, слухачів та їх часу.
Курс проходитиме 3-4 квітня у Києві. Структура програми:
Розклад: 10.00-17.30
Зміст занять:
1. Засадничі проблеми модерування дискусій та обговорень: дискусії без дискусій
Володимир Шелухін
Попри обіцянку зустрічі різних позицій, ми часто спостерігаємо однорідність висловлюваних думок. Одна з можливих гіпотез полягає в тому, що ця безконфліктність спричинена формуванням ідеологізованого консенсусу в інтелектуальних спільнотах, який підштовхує учасників і учасниць розмови до самоцензури. Чому якісна модерація пов’язана з елементом спонтанності? Поговоримо про замовчування як адаптивну стратегію, про спіраль мовчання, а також про первісне значення дискусії — як простору, де завжди присутні непередбачуваність і ризик.
2. Дискусія як спосіб продукування дискурсу: як ми виробляємо знання і доходимо консесусу у спільнотах?
Євгенія Нестерович
На занятті ми подивимося на дискусію як на процес створення спільного тексту крізь призми теорії літератури і риторичного аналізу. Зосередимося на важливих частинах планування структури дискусії: меті і контексті, виборі учасників й аудиторії, формі і наративі, точках напруги і взаєморозуміння.
3. Архітектура складної дискусії: аудиторія, контекст та владна асиметрія
Соломія Боршош
Дизайн дискусії (зокрема на міжнародних майданчиках) передбачає багато політичних викликів — асиметрію досвідів і контекстів, несумісність позицій, різницю у владі і статусі. Здатність сконструювати продуктивну розмову, не уникаючи складних тем і водночас не дозволяючи їм перейти у деструктивний режим, є ознакою хорошої модерації. Під час заняття обговоримо як ризикувати, зачіпаючи конфліктні питання, і водночас триматися рамок дискусії.
Опорні теми блоку:
Викладачі:
Нестерович Євгенія – культурна менеджерка, редакторка, критикиня, письменниця.
Володимир Шелухін — соціолог, есеїст, доцент KSE.
Соломія Боршош — експертка зі стратегій інституцій та програм із суспільним впливом.
Онлайн
Можлива оплата частинами