Порушуємо питання, які допомагають теоретизувати
і пояснювати соціальний порядок та зміни в Україні
Імена українських соціологів, які працювали з темою війни і війська минулого сторіччя — маловідома тема.
- Яка думка тоді зароджувалась? Якими концептами оперували дослідники? Чому ці напрацювання опинились на манівцях?
- Чи могла зародитись наукова школа? Що може ця забута традиція сказати про досвід, який ми переживаємо зараз?
- Як соціальний досвід першої світової війни вплинув на розвиток соціальної науки? Як тоді ж перезасновувалась
- Воєнна соціологія на заході і чим вона відрізнялась?
Ми вважаємо важливим відчуття тяглості думки у фаховій спільноті, тому говоримо про ключових дослідників,
їхні спостереження та наукові висновки — разом з Володимиром Шелухіним, який давно працює з цією темою. Володимир один з ключових викладачів програм Локусу та факультету соціології в університеті Шевченка.
Подія відбулась у просторі The Naked Room, які разом з ГО Музей сучасного мистецтва створили Український мистецький фонд екстренної допомоги, збирають та показують мистецтво, створене протягом воєнного стану. Раді, що знайшли спільні точки дотику і думки нашого викладача прозвучать саме в цьому просторі.
У своїх дослідженнях ми часто шукаємо причинно-наслідкові зв’язки у радянському періоді української історії. Багато проблем сьогодні маркуються як такі, що беруть своє коріння звідти. Категорії “радянське” та “радянськість” узвичаїлися як в академічному, так і побутовому дискурсах. Чи завжди ми розуміємо, що справді маркуємо ними? Йдеться про складний багатошаровий період, який вимагає чіткості та обережності до узагальнень.
Для кого?
Ми запрошуємо дослідників та митців, які працюють з темою радянського у своїх роботах.
На лекції з історикинею Юлією Скубицькою ми тезово означаємо, через які оптики академія пропонує дивитись на радянське в своїх (не)академічних дослідженнях.
1. Радянський Союз – неунікальний імперський модерністський проєкт? Якщо ми хочемо солідарності для себе у розмові про радянське, то кому її давати у відповідь?
2. Людина в радянському суспільстві як “ілліберальний суб’єкт”. Пояснення природи радянського політичного режиму через такі концепти: ліберальний, ілліберальний та неоліберальний.Ґ
3. Концепція радянської суб’єктивності
Юлія Скубицька – докторка філософських наук (PhD), історикиня. Асоційована дослідниця в Прінстонському університеті, де цього року викладала курс «Травма та усна історія: дати голос невимовному». До початку повномасштабного вторгнення Юлія очолювала український офіс Музею воєнного дитинства. У 2018 році захистила докторську дисертацію з історії в Університеті Пенсильванії присвячену проєкту літніх дитячих таборів відпочинку як останньої і найбільш системно втілюваної радянської утопії. Запрошена викладачка на літніх школах Локусу з теоретизування.
Коли ми готувались з Олександром Івашиною до літньої школи, то обмовились, що колись хотіли б зробити тематичну школу про українські 90-ті. Олександр запропонував звернути увагу на зв’язок між книжковим ринком Петрівка і культурологічними студіями в Україні. Так виникла лекція про Петрівку як простір та символ трансформації читацького досвіду дев’яностих.
Тизер тем від Олександра:
- Фрагменти мого читацького універсуму 80х-90х років та місце Петрівки у формуванні читацьких траєкторій зацікавленого бібліофіла
- “Дивний новий світ книжкового раю 90х”, читацькі захоплення та їх видозміни, мікроподії transfiguratio читача 90-х, що визначалися походами на Петрівку
- Культурологічна класифікація придбаного
Запис лекції