Візуальна соціологія

Візуальна соціологія — це запрошення зупинитися, придивитися і розібратися: що саме ми бачимо, як ми це бачимо і що стоїть за очевидним зображенням.

Наші висновки про зображення часто автоматично ангажовані нашими персональними уявленнями, епістемними рамками, емоційними реакціями. Які методи застосовувати для аналізу візуального, на яких рівнях можна аналізувати зображення, про що ми можемо зробити висновки і що забезпечує їх  переконливість? Зрештою, де у цьому місце нашим власним інтерпретаціям?

Це курс, де теорія постійно переходить у практику, а фінальне заняття курсу буде присвячене сесії зворотного зв’язку на практичні завдання.

На заняттях ми працюватимемо з теорією та методологією аналізу візуального, метафор, фотографії, кіно, відео та комунікацій. Розглянемо ключові ідеї Пьотра Штомпки, П’єра Бурдьє, Дугласа Харпера та інших дослідників.

‍

Деталі занять:

Теоретичне заняття. Візуальна соціологія: як бачити соціальне
26 листопада, 18:00-20:00

Ключові питання: Що ми можемо побачити в соціальній реальності, якщо навчимося дивитися на неї як соціологи, як сам спосіб бачення впливає на те, що ми вважаємо соціальною реальністю?

Огляд ключових теоретиків і їхніх ідей.

Пьотр Штомпка: візуальна соціологія як спосіб дослідження соціального життя. Фотографія як соціологічне джерело, а не лише ілюстрація.  Що можна побачити через образ: соціальні ролі, взаємодії, статуси, норми, повсякденні практики. Перехід від «бачити» до «соціологічно бачити».

П'єр Бурдьє: фотографія як соціальна практика. Габітус і формування способу бачення. Смак, культурний капітал і вибір того, що варте фотографування. Соціальна позиція та відмінності у сприйнятті одного й того самого простору. Чому фотографія ніколи не є цілком нейтральною? Ми фотографуємо не просто світ - ми фотографуємо світ так, як навчилися його бачити. Хто визначає, що для нас є «вартим погляду»?

Маршалл Маклюен: побачити медіум. Візуальне як результат не лише змісту, але й технології його передачі. Як фотографія, кіно, телебачення, екран змінюють спосіб сприйняття. Медіум як середовище, яке формує соціальний досвід. Чому важливо аналізувати не лише що ми бачимо, а й через що ми це бачимо. Як змінюється наше бачення світу разом зі зміною медіуму?

Гі Дебор: Видовище як соціальне відношення, опосередковане образами. Реклама, споживання, масова культура, міський простір. Перетворення соціального життя на те, що має бути побаченим. Жити / демонструвати / спостерігати / споживати образи. Соціальне життя в режимі публічної видимості. Коли образ перестає бути відображенням соціальної реальності й починає її організовувати?

Поль Віріліо: побачити швидкість. Технології комунікації та скорочення просторової і часової дистанції. Від «бачити тут» до бачити зараз. Як швидкість змінює досвід простору, події та присутності. Візуальна культура як культура прискореного сприйняття. Що відбувається з нашим способом бачити, коли зображення події стає майже одночасним із самою подією?

Дуглас Харпер: візуальна соціологія як спосіб виробництва соціологічного знання. Фотографія як інструмент дослідження. Взаємодія дослідника, зображення та учасника дослідження. Візуальні матеріали як спосіб побачити те, що може залишатися невидимим у звичайному інтерв'ю. Як перетворити здатність бачити на дослідницький метод?

‍

Методологічне заняття. Соціологічне спостереження: дивитися системно
3 грудня, 18:00-20:00

Ключове питання: Як перетворити «я це побачив/побачила» на дослідницьке спостереження?

Спостереження як класичний метод соціологічного дослідження. Повсякденний погляд vs дослідницький погляд. Що саме спостерігати: люди, дії, взаємодії, простір, предмети, часові ритми. Відкрите, приховане, включене та невключене спостереження. Візуальна фіксація спостереження: фото, відео, нотатки, скетчі. Observation protocol: як структурувати побачене. Контекст, деталь, повторюваність і виняток: «непомітні» соціальні практики як предмет дослідження. Дослідник як інструмент спостереження: селективність погляду. Етичні межі фотографування та спостереження.

‍

Методологічне заняття. Меппінг: соціальна реальність як карта
10 грудня, 18:00-20:00

Ключове питання: Що відкривається, коли ми просимо людей не розповісти про простір, а показати його на карті?

Меппінг як метод дослідження просторового виміру соціального життя. Географічний простір vs соціальний простір. Карта як спосіб репрезентації досвіду. Когнітивні карти та суб’єктивне сприйняття простору. Партисипативний меппінг. Що можна мапувати: місця; маршрути; ресурси; зони комфорту/дискомфорту; місця пам’яті; символічні центри та периферії; соціальні зв’язки. Емоційний та наративний меппінг. Як формулювати завдання учасникам. Карта + коментар учасника: чому важливо аналізувати не лише нанесені об’єкти, а й пояснення до них. Аналіз індивідуальних і колективних карт.

‍

Теоретичне заняття. Фотографія як соціологічні дані: як читати фото
17 грудня, 18:00-20:00

Ключове питання: Що фотографія говорить про суспільство — навіть тоді, коли на ній немає людей?

Фотографія як соціальний документ. Фото як результат вибору: що потрапило в кадр і що залишилося поза ним. Ролан Барт: автор, об’єкт, камера, контекст і глядач. Денотативний і конотативний рівні прочитання. Що можна аналізувати. Серія фотографій vs одиничне фото. Контекст фотографії: коли, де, ким, навіщо і для кого зроблено. Візуальні репрезентації класу, гендеру, віку, статусу, влади, споживання. Фотоархів як матеріал для дослідження соціальних змін. Основні помилки «читання фотографії».

‍

Методологічне заняття. Фотопрогулянка: автофотографування як метод дослідження
24 грудня, 18:00-20:00

Ключове питання: Що людина фотографує, коли їй дозволено самій показати досліднику свій світ?

Дизайн дослідження методом фотопрогулянки. Автофотографування як метод виробництва візуальних даних. Перехід від «дослідник фотографує учасника» до «учасник фотографує свій світ». Фотопрогулянка як дослідницький маршрут. Інструкція учаснику: як не задавати відповідь наперед. Photo-elicitation: фотографія як привід для подальшої розмови. Як аналізувати результати. Етика та приватність. Як комбінувати фотопрогулянку з інтерв’ю, спостереженням і меппінгом. Від особистої фотографії до соціологічного висновку.

‍

Фідбек-зустріч. Рев’ю практикумів
14 січня, 18:00-20:00

Обговорення результатів індивідуальних практикумів: спостереження, меппінгу чи фотопрогулянки.

‍

Авторка курсу Алла Петренко-Лисак — соціальна антропологиня, доцентка кафедри галузевої соціології
факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка.